• Українська (ua)
  • English (en)
callback

Конвенція ДМАПВ

Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів

Порядок взаємовідносин між вантажовідправниками, перевізниками і вантажоодержувачами при здійсненні міжнародних перевезень вантажів транспортними засобами. Преамбула: СТОРОНИ, визнають бажаність УНІФІКАЦІЇ УМОВ, що регулюють ДОГОВІР МІЖНАРОДНОЇ ДОРОЖНЬОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ, ЗОКРЕМА, ЩО СТОСУЄТЬСЯ ДОКУМЕНТІВ, які застосовуються ДЛЯ ТАКОЇ ПЕРЕВЕЗЕННЯ, І ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПЕРЕВІЗНИКА, домовилися про таке:

Глава 1 – область застосування конвенції

Стаття 1

1. Ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли місце прийняття вантажу і місце, призначене для здачі вантажу, вка занние в договорі, знаходяться в двох різних країнах, з яких, принаймні, одна є учасницею Конвенції, незалежно від місця проживання і громадянство сторін.

2. При застосуванні цієї Конвенції під “транспортним засобом” слід розуміти автомобілі, автомобілі-тягачі, причепи і напівпричепи, так як це визначено в статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року.

3. Ця Конвенція застосовується також тоді, коли перевезення, що входять в сферу її застосування, здійснюються державами або урядовими закладами чи організаціями.

4. Ця Конвенція не застосовується:

  • a) до перевезень, які здійснюються відповідно до міжнародної поштової конвенції;
  • b) до перевезень небіжчиків;
  • c) до перевезень обстановки і меблів при переїздах.

5. Договірні Сторони погоджуються не змінювати положення цієї Конвенції шляхом спеціальних угод між двома або кількома Договірними Сторонами, за винятком скасування її застосування до їхніх прикордонних перевезень або дозволу використання накладних, що встановлюють право власності на вантаж при перевіз ах, які реалізуються виключно в межах своїх територій.

Стаття 2

1. Якщо транспортний засіб, що містить вантаж, частину шляху здійснює по морю, залізниці, внутрішнім водним шляхом або повітряним транспортом, і, крім випадку, коли застосовуються положення статті 14, вантаж з транспортного кошти не вивантажується, ця Конвенція застосовується до всього перевезення в цілому. Однак, якщо буде доведено, що втрата вантажу, його пошкодження або прострочення в доставці сталися під час перевезення, яке було здійснене іншим видом транспорту, і не були викликані дією чи недоглядом автомобільного перевізника, а були викликані подією, яке могло мати місце лише під час і через перевезення, здійсненого цим іншим видом транспорту, відповідальність автомобільного перевізника визначається не цією Конвенцією, а таким чином, яким визначалася б відповідальність перевізника іншим видом транспорту, якщо б договір перевезення вантажу був би укладений відправником з перевізником іншим видом транспорту у відповідності з умовами, визначеними законодавством про перевезення вантажу цим видом транспорту. Однак, якщо такі умови відсутні, то відповідальність автомобільного перевізника визначається цією Конвенцією.

2. Якщо автомобільний перевізник також здійснює перевезення та іншими видами транспорту, його відповідальність також визначається пунктом 1 цієї статті, як якщо б його функція автомобільного перевізника і функція перевізника іншим видом транспорту здійснювалися б двома різними особами.

Глава 2 – Відповідальність перевізника за інших осіб

Стаття 3 При застосуванні цієї Конвенції перевізник відповідає як за свої власні дії і упущення, так і за дії і упущення своїх агентів, своїх службовців і всіх інших осіб, до послуг яких він вдається для здійснення перевезення, коли ці агенти, службовці або інші особи діють в рамках, покладених на них обов’язків.

Глава 3 – Висновок і виконання договору перевезення

Стаття 4 Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність або втрата накладної не впливають ні на існування, ні на дійсність договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Стаття 5

1. Накладна складається в трьох примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути віддруковані друкарським способом або замінені штемпелями відправника і перевізника, якщо це допускається законом країни, в якій складена накладна. Перший примірник накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

2. Коли підлягає перевезенню призначено навантаження на кілька автомобілів або ж є різнорідним чи розділеним на різні партії, відправник або перевізник має право вимагати складання накладної на кожен використовуваний автомобіль або на вантаж кожного роду чи на кожну партію вантажу.

Стаття 6

1. Накладна повинна містити наступні дані:

  • a) дата накладної та місце її складання;
  • b) найменування та адреса відправника;
  • c) найменування та адреса перевізника;
  • d) місце і дата прийняття вантажу і місце, призначене для доставки;
  • e) найменування та адреса одержувача;
  • f) прийняте позначення характеру вантажу і рід його упаковки і, в разі перевезення небезпечних вантажів, їх зазвичай визнане позначення;
  • g) число вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць;
  • h) вага вантажу брутто або висловлю ве в інших одиницях виміру кількість вантажу;
  • i) платежі, пов’язані з перевезенням (провізні платежі, додаткові платежі, митні збори і збори), а також інші платежі, що стягуються з моменту укладення договору і до здачі вантажу;
  • j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей;
  • k) зазначення, що перевезення здійснюється незалежно від будь-яких застережень відповідно до положень цієї Конвенції.

2. У разі необхідності, накладна повинна також містити наступні дані:

  • a) вказівку, що п регрузка забороняється;
  • b) платежі, які відправник зобов’язаний оплатити;
  • c) сума платежу, що підлягає оплаті при здачі вантажу;
  • d) оголошена вартість вантажу і сума, що представляє спеціальний інтерес в доставці;
  • e) інструкції відправника перевізнику щодо страхування вантажу;
  • f) погоджений термін, протягом якого перевезення повинна бути здійснена;
  • g) перелік документів, перекладених перевізнику.

Стаття 7

1. Вантажовідправник несе відповідальність за всі витрати і збитки, що виникли у перевозч ика внаслідок неправильності чи недостатності:

    • a) даних, зазначених у підпунктах “b”, “d”, “e”, “f”, “g”, “h” та “j” пункту 1 статті 6 ;
    • b) даних, зазначених у пункті 2 статті 6;
    • c) всіх інших даних або інструкцій, викладених відправником для складання або для включення в накладну.

2. Якщо, на прохання відправника перевізник вносить в накладні дані, що відносяться до пункту 1 цієї статті, то визнається, до доказу іншого, що це їм зроблено від імені відправника. 3. Якщо накладна не містить вказівки, передбаченого в підпункті “k” пункту 1 статті 6, перевізник відповідає за всі витрати і за всі збитки, які особа, що має право розпоряджатися вантажем, може зазнати внаслідок такого недогляду.

Стаття 8

1. При прийнятті вантажу перевізник зобов’язаний перевірити:

        • a) правильність записів, зроблених в накладній відносно числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць;
        • b) зовнішній стан вантажу і його упаковки.

2.Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити правильність записів, згаданих в підпункті “а” пункту 1 цієї статті, він повинен обґрунтувати всі зроблені ним застереження, що стосуються зовнішнього стану вантажу і його упаковки. Ці застереження не обов’язкові для відправника, якщо останній ясно виражено не вказав про це в накладній.

3. Відправник має право вимагати перевірки перевізником ваги брутто вантажу або його кількості, вираженого в інших одиницях виміру. Він може також вимагати перевірки вмісту вантажних місць. Перевізник може вимагати відшкодування витрат, пов’язаних з перевіркою. Результати перевірок вносяться в накладну.

Стаття 9

    • 1. Накладна є доказом prima facie укладення договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
      2. Якщо накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то до доведення іншого передбачається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником і що число вантажних місць, а також їх маркування та нумерація місць відповідали зазначеному в накладній.

Стаття 10

    • Відправник несе відповідальність перед перевізником за збитки, заподіяні особам, обладнанню або іншим вантажам, а також за будь-які витрати, викликані дефектами упаковки вантажу, за винятком випадків, коли дефект був очевидним або відомим перевізнику в момент прийняття вантажу, і він зробив щодо цього належних застережень.

Стаття 11

    1. Для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до видачі вантажу одержувачу, відправник зобов’язаний додати до накладної необхідні документи або надати їх в розпорядження перевізника і повідомити йому всі необхідні відомості.
    2. Перевізник не зобов’язаний перевіряти правильність і повноту цих документів і відомостей. Відправник несе відповідальність перед перевізником за збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю або неправильність таких документів і відомостей, за винятком випадків вини перевізника.
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...


Бажаєте, ми вам передзвонимо?

Введіть номер телефону і ми зв'яжемося з вами найближчим часом